розтоптувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкидати — I розк идати див. розкидати I. II розкид ати а/ю, а/єш, недок., розки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати в різні боки які небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що небудь по якійсь… … Український тлумачний словник
розтоптати — див. розтоптувати … Український тлумачний словник
розтоптування — я, с. Дія за знач. розтоптувати … Український тлумачний словник
розтоптуватися — ується, недок., розтопта/тися, то/пчеться, док. 1) розм. Ставати надто просторим, зовні непривабливим (про взуття); розношуватися. || Уминатися, утоптуватися (про сніг, ґрунт і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до розтоптувати … Український тлумачний словник
стоптувати — ую, уєш, недок., стопта/ти, стопчу/, сто/пчеш, док., перех. 1) Топчучи, приминати, псувати посіви, траву і т. ін. || Топчучи щось, приминати, псувати на ньому посіви, траву і т. ін. || Сколупувати що небудь. || Наступаючи на кого небудь,… … Український тлумачний словник
топтати — I (приминати ногами), розтоптувати, розтоптати, затоптувати, затоптати, стоптувати, стоптати, підтоптувати, підтоптати, притоптувати, притоптати, притовкувати, притовкти; чавити, розчавлювати, розчавити, давити, чавучити, толочити, витолочувати,… … Словник синонімів української мови